Видання «Василь Мудрий. Мистецтво можливого: демократ в епоху диктатур і тоталітаризму: у 3 кн.» вперше було представлене на Міжнародному форумі Via Carpatia у Львові. А на минулому тижні трилогію за науковою редакцією Олі Гнатюк презентували у Варшаві, під час дебатів на теми загрози тоталітаризму та важливості демократії. Захід об'єднав провідних польських та українських істориків, журналістів, публіцистів й політиків.
У трьох томах видання зібрано документи, світлини, спогади, листи, матеріали про видатного українця - Василя Мудрого - одного із ключових діячів українського політичного та громадського життя міжвоєнної доби (1893–1966). Він був депутатом і віце-спікером польського Сейму, головним редактором газети "Діло" та співзасновником і головою УНДО.
Це десята книга серії "Україна. Європа: 1921–1939", видана видавництвом Українського католицького університету. Післямова до видання налічує 140 сторінок.
Василь Мудрий був противником "радянизації" Галичини та розумів небезпеку радянського режиму для українців. Показово, що НКВС завело на Василя Мудрого одразу два формуляри - у 30-х роках і після війни: їх теж знайшли в архівах.
«Тільки демократія може врятувати нам мир. І про це у минулому столітті писав Василь Мудрий. Але на жаль, його тоді не почули ні в Польщі, ні в Україні. Тому й ця книжка має таку песимістичну назву - «Мистецтво можливого», - акцентував у своєму виступі під час презентації народний депутат України Микола Княжицький.
Гостями заходу також були відомі діячі: польський журналіст та дисидент - Адам Міхнік, дослідниця в галузі українознавства, перекладачка Оля Гнатюк, членкиня Наглядової ради ГО Всеукраїнський демократичний форум Лариса Княжицька, громадський діяч, журналіст українського походження - Мирослав Чех.
Платформа Telegram залишається середовищем, у якому поширюється дезінформація щодо України, а ворожі спецслужби вербують там наших співгромадян. Про це говорили учасники дискусії "Telegram в Україні: заборонити не можна регулювати", яка відбулася в Українському медіа-центрі. Експерти, парламентарі та фахівці з інформаційної безпеки окреслили роль держави у врегулюванні діяльності Telegram, нагальні законодавчі рішення та ефективні інструменти протидії дезінформації.
1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як офіційний стандарт державної мови.
Особиста колекція книг польського інтелектуала, письменника та філософа Станіслава Вінценза стане доступною для читання у залах Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника. До унікального зібрання входять близько тисячі рідкісних видань минулих століть, серед яких твори Данте, Гомера, Шекспіра, Платона та інших класиків світової культури. Особливу цінність колекції становлять авторські помітки та автографи Станіслава Вінценза, залишені на сторінках книг. До слова, 28 січня 2026 року виповнилося 55 років з часу як Станіслав Вінценз відійшов у вічність.
У четвер, 15 січня 2026 року Верховна Рада України прийняла в цілому проєкт постанови № 14334 "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави". Це важливе рішення, яке вдосконалить українську законодавчу термінологію та впровадить сучасний варіант українського правопису. Нарешті позбудемося канцеляризмів і русизмів у правовій мові. Будемо далі активно розвивати україномовне середовище у всіх сферах.
Довіра, партнерство і спільна відповідальність стали головними цінностями нашого року. Разом із міжнародними друзями та українськими спільнотами команда ГО "Всеукраїнський демократичний форум" працювала для освіти, свободи слова й збереження культурної пам’яті.
У Різдвяний час бажаємо миру в серцях, сили в щоденних справах і віри в майбутнє. Нехай світло Різдвяної зірки об’єднує, додає надії та нагадує про цінності, які ведуть нас разом - людяність, гідність і відповідальність одне за одного.
Різдво - це віра і натхнення, пам’ять роду й сила традицій. Саме таким, наповненим звуками трембіти, колядою і відчуттям глибинного спокою, побачив і відчув Різдво на Гуцульщині етнограф, письменник, філософ Станіслав Вінценз. Цитуємо фрагмент із твору "На високій полонині" Книга 1 "Правда старовіку" - Частина перша "За голосом трембiти"
"Трембіта озивається на святочні урочистості: на Різдво Господнє, на Святий Вечір та під час усеношної голосно лунає по горах від хати до хати, її голос перелітає через недоступні й засніжені самотні пущі. Ходить за колядниками, котрі зі світлом та музикою сходять вузькими стрімкими стежинами. Гори та ліси дрімають, затишно приспані в снігах, а голоси скрипочок пронизливо в’ються серед ночі. Їм могутньо вторує трембіта.
Коляда міцнить цей спокій зимового сну та підсилює відчуття блаженної безпеки.
На Святвечір наче лежиш на лоні Божім. Час зупинився. Світ і Гоподь такі ласкаві, що навіть Архіюду, проводиря чортів, Архангел спускає з ланцюга, щоб той виправився. І люди його тоді не бояться, тим паче, коляда захищає село від його сили".
Станіслав Вінценз (1936 рік).
Добра у кожну оселю, кожна родина нехай відчує тепло, єдність і надію.
З Різдвом Христовим!
Спільна інституція з інформбезпеки, розширення ЄС, правдива історія як зброя проти пропаганди: найцікавіші тези Форуму Via Carpatia 2025
Восьмий міжнародний форум Східної та Центральної Європи Via Carpatia 2025 відбувся 28 листопада у Львові. У фокусі дискусій: пам’ять, що зцілює, партнерство як чинник стійкості Європи, та демократія як відповідь на сучасні авторитарні загрози.
Форум Via Carpatia традиційно завершився церемонією вручення Премії імені Станіслава Вінценза “За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів”. 28 листопада капітула оголосила лауреатку Премії Станіслава Вінценза 2025 року. Нею стала Оля Гнатюк - професорка - emeritus Варшавського університету, викладачка Національного університету «Києво-Могилянська академія», перекладачка, історикиня.
Розсварити поляків і українців - це "політичне золото" для росіян, треба відібрати в них його
Про це голова комісії з міжнародних справ Сейму РП Павло Коваль заявив під час дискусії "Інтеграція України до ЄС. Роль і місце українсько-польських відносин у цьому процесі” на Форумі Via Carpatia 2025.
