30 листопада виповнюється 137 річниця від дня народження Станіслава Вінценза. Польський письменник, філософ, есеїст і культуролог народився 1888 року у Карпатському краї. Село Криворівня сформувало його сприйняття світу і дало опору для творчості. Своїми дослідженнями, спогадами, творами він назавжди вписав Гуцульщину в карту європейської культури.
Майбутній літописець Гуцульщини провів дитинство серед гір у селі своєї матері Криворівні. Хлопчика із шляхетського роду доглядала гуцулка, він уважно слухав її пісні, оповідки пастухів, запам’ятовував коломийки, прислів’я, приказки. Станіслав спостерігав як люди живуть “на висоті”, в гармонії з природою, не підкорюючи її, а пристосовуючись до її ритму. Саме цей світ він згодом відтворив у своїй епопеї - «На високій полонині». Чотири томи твору охоплюють десятиліття життя гуцулів.
Автор писав: "Це було життя, яке ані гір, ані пущ полонин не пристосувало під себе, лиш саме до них розумно пристосувалося".
Навчався Станіслав у гімназіях в Коломиї та у Стрию. Згодом у львівському та віденському університетах вивчав право, біологію, психологію, філософію, санскрит, знав 14 мов. Головний твір свого життя – видання про Гуцульщину "На високій полонині" почав писати у 1930 році.
Велику частину свого життя Станіслав Вінценз провів у еміграції - в Угорщині, Франції, Швейцарії. Та навіть далеко від Карпат він продовжував про них писати. Так кожен том завершувався в різних країнах у різні роки:
"Правда старовіку", Варшава, 1936
"Нові часи. Звада", Лондон, 1970
"Нові часи. Листи з неба", Лондон, 1974
"Барвінковий вінок", Лондон, 1979
Чотрилогія стала справжньою енциклопедією гуцульського життя, культурологічним свідченням, у якому поєднано: пісні, звичаї, легенди, молитви, притчі. Книги Станіслава Вінценза - це спроба віднайти і вберегти моральний і духовний код народу. Цінна для історії інформація, фольклор могли б зникнути безслідно, якби він не зафіксував все професійно для майбутнього.
Завдяки Станіславу Вінцензу Гуцульщина стала відомою Європі.
Про неї заговорили у Варшаві, Парижі, Відні. Вже після появи першого тому європейські читачі дізналися, що Гуцульщина це не віддалений край, а місце унікальної культури в якій людина живе в гармонії з природою.
У горах поруч жили українці, поляки, євреї. І Вінценз змалку бачив це мирне співжиття, взаємну толерантність. Цей досвід став основою його гуманістичного світогляду. У складні часи, під час Другої світової війни письменник рятував євреїв, переховував людей від переслідувань. За це згодом Ізраїль удостоїв його почесного звання "Праведник народів світу".
Книги Станіслава Вінценза стали інтелектуальним і духовним зв’язком між польською та українською культурами, між минулим і сучасним, пам’яттю і майбутнім.
Для вшанування пам'яті провідного вченого й письменника Станіслава Вінценза у 2018 році в Україні засновано премію за "Гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів".
Щорічно премію Станіслава Вінценза вручають під час Міжнародного форуму Східної та Центральної Європи "Via Carpatia".
Першим лауреатом української премії ім.Станіслава Вінценза став член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні, віце-ректор Українського Католицького Університету у Львові Мирослав Маринович.
Відзнаки також отримали:
2019 - Іван Малкович, поет і видавець
2020 - Леонід Фінберг, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
2021 - Петро Рихло, літературознавець, есеїст, перекладач та член Українського ПЕН
2022 - Юлія Паєвська “Тайра”
2023 - Йосиф Зісельс, громадський діяч та дисидент єврейського походження
2024 - Ростислав Держипільський, режисер, актор, народний артист України, генеральний директор — художній керівник Івано-Франківського національного драмтеатру.
У 2025 році Міжнародний форум Центральної та Східної Європи "Via Carpatia" відбудеться вкінці листопада. Ім’я лауреата року буде офіційно оголошено після рішення капітули премії.
